ЗРК "Дніпро"

ЗРК "Дніпро" - перспективний зенітний ракетний комплекс українського виробництва.

Історія та конструкція

У 2012 році під егідою державної компанії "Укроборонсервіс" розпочалися роботи зі створення вітчизняного зенітного ракетного комплексу. Цей проект отримав назву "Дніпро". Він мав стати одним із напрямів оновлення української системи протиповітряної оборони та забезпечити Збройні сили сучасним вітчизняним засобом боротьби з широким спектром повітряних цілей.

Характерною особливістю цього проекту стала широка кооперація підприємств українського оборонно-промислового комплексу, які приймали участь. Розроблення зенітної керованої ракети покладалося на Державне Київське конструкторське бюро "Луч", головки самонаведення мала створювати львівська ЛНДРТІ, багатофункціональну радіолокаційну станцію розробляло запорізьке НВК "Іскра", а пункт бойового управління НВП "Аеротехніка-МЛТ".

На початковому етапі "Дніпро" розглядався як корабельний зенітний ракетний комплекс для перспективних корветів проєкту 58250. Однак після 2014 року пріоритет змістився на створення його сухопутного варіанта, призначеного для посилення наземної системи протиповітряної оборони.

До складу комплексу "Дніпро" мали входити пункт бойового управління на шасі броньованого КрАЗ-6322, багатофункціональна радіолокаційна станція на аналогічному шасі, а також мобільні пускові установки. Проте основним засобом ураження мала стати нова зенітна керована ракета середньої дальності. Згідно з ранніми описами проєкту, "Дніпро" мав використовувати двоступеневу ракету з активною радіолокаційною головкою самонаведення міліметрового діапазону. Максимальна дальність ураження оцінювалася приблизно у 70 км, тоді як мінімальна мала становити близько 7 км.

Також важливим компонентом комплексу була багатофункціональна РЛС з активною фазованою антенною решіткою. За оприлюдненими характеристиками, вона мала забезпечувати виявлення цілі розміром із винищувач на дальності до 150 км, залежно від висоти її польоту. Для цілі на висоті 7 км заявлялася дальність виявлення не менше 150 км, на висоті 150 м близько 50 км, а на висоті 20 м приблизно 28 км. Дальність стійкого супроводу винищувача оцінювалася у 120 км.

Сам комплекс також мав відзначатися високою мобільністю та швидким приведенням у бойову готовність. За оприлюдненими даними, час розгортання ЗРК "Дніпра" не повинен був перевищувати чотирьох хвилин.

Але, попри амбітні характеристики, проєкту "Дніпро" не вдалося перейти до етапу серійного виробництва та стати основою для переозброєння українських військ ППО. У 2016–2017 роках у відкритих джерелах з'являлися повідомлення про завершення розроблення та навіть прийняття комплексу на озброєння, однак подальший розвиток програми не підтвердив реалізацію цих планів. У результаті данний ЗРК залишився нереалізованим проєктом.