ZM-87

ZM-87 - китайський переносний лазерний комплекс.

Історія та конструкція

У 1995 році представники відомої китайської оборонної корпорації NORINCO публічно представили свою доволі специфічну розробку — переносний лазерний комплекс ZM-87. Його вперше продемонстрували на міжнародних оборонних виставках у Манілі (Філіппіни). Поява цієї системи викликала значну міжнародну реакцію через сам принцип її застосування — можливість за допомогою лазерного випромінювання впливати на органи зору противника. Однак того ж року було ухвалено Протокол IV до Конвенції ООН про конкретні види звичайної зброї, який забороняє застосування лазерної зброї, спеціально призначеної для спричинення постійної сліпоти. Китай приєднався до цього протоколу і після чого подальший розвиток ZM-87 був припинений. А за деякими даними, комплексів ZM-87 встигли виготовити лише близько 22 одиниць, хоча точна кількість вироблених систем залишається невідомою.

Основним засобом впливу ZM-87 було лазерне випромінювання. Комплекс створювався передусім для впливу на органи зору людини: залежно від умов застосування та дистанції випромінювання могло спричиняти тимчасове засліплення або серйозні ушкодження очей. Крім того, система могла використовуватися для протидії оптичним та оптико-електронним приладам, оскільки лазерне випромінювання здатне створювати перешкоди для фоточутливих сенсорів або пошкоджувати їх. Потенційними цілями могли також бути камери, лазерні далекоміри та інші оптичні системи.

Зовні ZM-87 нагадувала великогабаритний кулемет, встановлений на тринозі. Основний лазерний блок з'єднувався кабелем з окремим джерелом живлення, а для наведення використовувалися прицільні пристосування. Довжина лазерного випромінювача становила близько 84 см, тоді як маса комплексу без елементів живлення складала приблизно 35 кг. До складу системи також входив переносний енергетичний модуль. Однак, через значну масу та габарити ZM-87 не була індивідуальною зброєю в традиційному розумінні — для її транспортування та розгортання потрібні були кілька військовослужбовців.

У тогочасних матеріалах корпорації NORINCO для системи згадувалася пікова потужність імпульсу на рівні 15 МВт та частота близько п'яти імпульсів на секунду. Водночас ці показники варто сприймати обережно, оскільки в різних джерелах є розбіжності щодо одиниць вимірювання та способу опису характеристик. За даними, які наводив виробник, небезпечний для зору вплив міг досягати приблизно 2–3 км. А відстань, на якій система могла спричиняти тимчасове засліплення, оцінювалася приблизно у 10 км.