Пістолет-кулемет Пушкіна

Пістолет-кулемет Пушкіна - радянський експериментальний пістолет-кулемет.

Історія та конструкція

У 1945 році радянський інженер-конструктор Микола Пушкін спроєктував експериментальний зразок стрілецької зброї, а саме пістолет-кулемет, який у конструкторській документації отримав назву пістолет-кулемет Пушкіна. Цей проєкт належить до маловідомих зразків радянської зброярської школи завершального етапу Друга світова війна, коли тривали активні пошуки нових, більш компактних і зручних систем автоматичної зброї.

Під час створення цієї моделі конструктор намагався розробити легший і компактніший пістолет-кулемет порівняно з серійним зразком ППС-43, який на той момент широко вироблявся радянською промисловістю. Маса нового зразка без набоїв становила приблизно 2,9 кг, що робило його доволі легким для зброї цього класу. Однією з найбільш помітних особливостей конструкції була його компактність, зі складеним прикладом довжина зброї становила лише 466 мм, що значно полегшувало транспортування та використання у тісних умовах.

Серед конструктивних особливостей пістолета-кулемета Пушкіна варто відзначити розміщення магазина у пістолетній рукоятці, що було відносно рідкісним рішенням для радянських зразків того часу. Таке компонування дозволяло зробити зброю компактнішою. Крім того, у конструкції використовувався затвор із коротким ходом, що відрізняло цей зразок від більшості радянських пістолетів-кулеметів, які працювали за класичною схемою вільного затвора. Прицільні пристосування були механічними та складалися з мушки і цілика. Ствол був розміщений у вентильованому кожусі, який сприяв кращому охолодженню під час інтенсивної стрільби, а на його передній частині встановлювалося дульне гальмо.

Стрільба з цієї зброї здійснювалася штатними радянськими пістолетними набоями 7,62×25 мм ТТ, які широко використовувалися в таких моделях, як ППШ-41 та інших пістолетах-кулеметах. Подача набоїв відбувалася зі змінних коробчастих магазинів ємністю 24 набої. Темп стрільби становив приблизно 1040 пострілів за хвилину, що було доволі високим показником для зброї цього типу. Водночас саме висока скорострільність у поєднанні з відносно легким затвором створювала значні навантаження на механізми. Під час випробувань було зазначено, що затвор не завжди витримував інтенсивну роботу: ще до початку повноцінних полігонних тестів на ньому спостерігалися невеликі тріщини, які згодом збільшувалися в процесі стрільби. Це свідчило про перевантаження окремих вузлів конструкції та потребу в суттєвому доопрацюванні.

У підсумку, за результатами полігонних випробувань, через сукупність технічних труднощів і конструктивних недоліків подальші роботи над цим зразком було припинено. Проєкт не отримав розвитку, а пістолет-кулемет Пушкіна залишився лише дослідним зразком.