Vollmer M.35

Vollmer M.35 - німецький експериментальний карабін.

Істрія та конструкція

У середині 1930-х років німецьким зброярем Гайнріха Фольмера був розроблений експериментальний карабін під назвою Vollmer M.35. Цей проект розроблявся у період активного пошуку нових концепцій індивідуального озброєння. Його можна розглядати як один із ранніх кроків у напрямку створення автоматичних карабінів, які поєднували компактність із підвищеною вогневою потужністю.

Конструктивно Vollmer M.35 поєднував риси класичного карабіна та автоматичної зброї ближнього бою. Він мав класичний на той час дерев’яний приклад, коробчастий магазин і забезпечував можливість ведення автоматичного вогню. Особливістю системи була незвична автоматика, вона працювала за схемою Банга із використанням рухомого надульника, який під дією порохових газів зміщувався вперед і через систему тяг приводив у дію механізм відмикання поворотного затвора. Після цього затвор відходив назад, викидав стріляну гільзу і подавав новий патрон із магазина під час зворотного руху.

Для стрільби Vollmer M.35 використовував набої 7,75х39,5 мм подача яких відбувалась з коробчастих магазинів. Перші зразки показали загалом непогані результати під час випробувань, однак мали суттєвий недолік, надмірно високий темп стрільби, який досягав 900–1000 пострілів за хвилину. Це ускладнювало контроль над зброєю та призводило до надмірної витрати боєприпасів. У подальших модифікаціях, зокрема у версії M.35/III, цей недолік вдалося частково усунути шляхом зменшення темпу стрільби, що дозволило знизити скорострільність до більш прийнятного рівня — приблизно 300–400 пострілів за хвилину.

Попри загалом схвальні оцінки за підсумками випробувань, карабін так і не був прийнятий на озброєння. Вирішальним фактором стала складна конструкція, що ускладнювала виробничий процес і суттєво підвищувала собівартість. І німецьке військове керівництво надавало перевагу більш простим і технологічним зразкам, які можна було швидко освоїти у масовому виробництві.