Операція "Колісниця"

Операція "Колісниця" - диверсійна операція британських Збройних сил проведена в ніч з 27 на 28 березня 1942 року.

Передумови

Після окупації Франції узбережжя Атлантики перетворилося на важливий опорний район для дій німецького флоту. Особливе стратегічне значення мав порт Сен-Назер, де розташовувався сухий док Луї Жубера — єдиний на всьому Атлантичному узбережжі об’єкт, здатний приймати великі надводні кораблі, зокрема лінкор Тірпіц. Наявність такого доку давала німцям суттєву перевагу, адже дозволяла оперативно ремонтувати великі бойові кораблі без необхідності повертатися до портів Німеччини.

В той же час Британське військове керівництво серйозно занепокоїлося цією обставиною. У разі пошкодження Тірпіца або інших великих кораблів вони могли скористатися Сен-Назером для відновлення боєздатності, що зберігало б постійну загрозу для морських комунікацій Велика Британія в Атлантиці. Саме тому влітку 1941 року відділ військово-морської розвідки запропонував провести спеціальну операцію з виведення цього доку з ладу. Однак, до практичної розробки плану британці перейшли лише на початку 1942 року. З кількох варіантів операції було обрано варіант застосування британських командос за підтримки військово-морського флоту. Додатковим фактором, який сприяв реалізації задуму, стали природні умови: через сезонне підвищення рівня води британські кораблі отримували можливість пройти через піщані мілини в гирлі Луари та безпосередньо наблизитися до цілі.

Британські командос

У підсумку 3 березня 1942 року було офіційно затверджено план операції під кодовою назвою "Колісниця", яка мала стати одним із найзухваліших рейдів союзників на окуповане узбережжя Європи.

Хід операції

Основою плану цієї операції стало використання застарілого есмінця HMS Campbeltown, який мали переобладнати та замаскувати під німецький корабель. Судно мало бути заміноване вибуховими зарядами і спрямоване прямо в ворота сухого доку в Сен-Назері. А одночасно з цим передбачалася висадка підрозділів британських командос, які мали знищити ключові об’єкти портової інфраструктури та, після чого евакуюватися.

Детальний маршрут руху кораблів під час операції

При підготовці до операції HMS Campbeltown зазнав значної модернізації. Його полегшили для проходження мілководних ділянок у гирлі Луари, а також посилили захист окремих елементів конструкції. На борту було розміщено близько 4.5 тонн вибухівки з відкладеним механізмом підриву. А вже 26 березня 1942 року після ретельної підготовки з порту Фалмут з’єднання у складі 3 есмінців і 16 катерів з десантом вирушило до узбережжя Франції.

З невеликими пригодами конвой до 22:00 27 березня 1942 року почав здійснювати підхід до гирла Луари. На замаскованому HMS Campbeltown  було піднято німецький військово-морський прапор, щоб його можна було прийняти за есмінець крігсмаріне. А вже 28 березня о 01:22, коли конвой увійшов у гирло Луари, німецька берегова охорона виявила його за допомогою прожектора і, використовуючи військово-морські світлові сигнали, зажадала від кораблів конвою ідентифікувати себе. Перш ніж вони встигли відповісти на сигнал, деякі берегові батареї відкрили вогонь по конвою. Незабаром, англійцям вдалося переконати німців у тому, що їхні кораблі є німецькими і, отже, перебувають під вогнем своїх же батарей.

Есмінець HMS Campbeltown, який проломив вхід у док

Проте під вогнем противника HMS Campbeltown зміг збільшити швидкість та протаранив ворота сухого дока на 10 метрів. Він пошкодив масивні шлюзи дока та підйомні механізми. Після цього розпочалася висадка командос, які діяли невеликими групами, знищуючи інженерні споруди, вогневі точки та елементи інфраструктури. Частині підрозділів вдалося виконати поставлені завдання, однак опір німецьких сил виявився значним, і втрати серед десанту були високими. Після ураження зазначених позицій та споруд противника командос розпочали евакуацію, але через інтенсивний обстріл значна частина учасників рейду була змушена вести бій на узбережжі й зрештою потрапила в полон. А закладений на борту HMS Campbeltown вибуховий заряд спрацював із затримкою вранці 28 березня. Потужний вибух остаточно зруйнував ворота сухого доку та вивів його з ладу, одночасно завдавши втрат німецькому гарнізону. Таким чином, попри значні втрати, основне завдання операції було виконано.

Наслідки За підсумками проведеного рейду союзники зазнали відчутних втрат: загинули 169 осіб, ще понад 200 учасників рейду потрапили в полон. Значна частина десантних катерів була втрачена під час бою. Водночас втрати німецького гарнізону також були суттєвими і становили кілька сотень осіб убитими.

Аерофотознімок доку Сен-Назеру після операції

Але головний результат операції мав стратегічне значення, сухий док у Сен-Назері був виведений з ладу до кінця війни. Це істотно обмежило можливості Німеччини щодо обслуговування великих надводних кораблів на Атлантичному узбережжі. Унаслідок цього німецький флот втратив важливу інфраструктурну перевагу, що вплинуло на його подальшу активність у регіоні.