Захоплення U-505

4 червня 1944 року в Атлантичному океані американські військові провели одну з найвідоміших операцій із захоплення німецького підводного човна U-505. Її унікальність полягала в тому, що американцям вдалося не просто вивести субмарину з ладу, а захопити її практично неушкодженою разом із цінними документами та обладнанням.

Німецький підводний човен U-505 належав до океанських субмарин типу IXC, призначених передусім для тривалих походів і дій проти судноплавства союзників на значній відстані від власних баз. Його заклали 12 червня 1940 року на верфі Deutsche Werft AG у Гамбурзі під заводським номером 295, а 26 серпня 1941 року човен увійшов до складу Крігсмаріне. U-505 мав довжину близько 76,8 м, а його водотоннажність становила приблизно 1 120 тонн.

Перші роки служби U-505 був пов'язаний із німецькими базами у Франції, зокрема з портами Лор'ян і Сен-Назер, звідки здійснював бойові походи в Атлантичний океан. Пізніше його основною базою став Лор'ян, де човен проходив технічне обслуговування та готувався до наступних виходів у море. За весь бойовий час U-505 здійснив 12 бойових походів, діючи переважно в Атлантиці біля узбережжя Західної Африки та в районі Карибського моря.

Під час бойової служби екіпаж U-505 атакував торговельні судна союзників. Серед підтверджених потоплених кораблів були британські Benmohr і Ocean Justice, американське Sea Thrush та норвезьке Sydhav. Загалом U-505 приписують потоплення 8 суден загальною водотоннажністю понад 45 тисяч тонн, а ще кілька кораблів були пошкоджені внаслідок атак.

Проте останній бойовий похід німецького підводного човна U-505 завершився 4 червня 1944 року біля західного узбережжя Африки. Саме цього дня субмарину виявила американська оперативно-тактична група Task Group 22.3, сформована навколо ескортного авіаносця USS Guadalcanal. До її складу також входили ескортні міноносці USS Pillsbury, USS Chatelain, USS Flaherty, USS Jenks і USS Pope. Групою командував капітан Деніел В. Ґаллері, який поставив перед підлеглими незвичайне завдання — не просто знищити німецьку субмарину, а за можливості захопити її.

U-505 вдалося виявити приблизно за 150 миль від узбережжя Західної Африки. Після того як американські сили встановили його місцезнаходження, субмарина спробувала зануритися, однак незабаром зазнала атаки. Ескортний міноносець USS Chatelain застосував глибинні бомби, які пошкодили підводний човен і змусили його спливти. Одночасно літаки з USS Guadalcanal атакували U-505, унаслідок чого його екіпаж опинився у критичному становищі.

Німецькі моряки почали залишати човен, намагаючись виконати процедури його затоплення. Однак американське командування побоювалося, що субмарина буде втрачена разом із секретними документами та обладнанням, тому до неї негайно направили спеціальну абордажну групу. Американські моряки піднялися на борт U-505 та почали діяти ще до того, як човен встиг остаточно піти під воду. Абордажникам вдалося перекрити клапани затоплення та виконати необхідні роботи для збереження субмарини на плаву. У результаті американцям вдалося захопити U-505 практично неушкодженою. Під час операції один член німецького екіпажу загинув, а 59 інших були врятовані та взяті в полон.

Разом із підводним човном американські військові отримали доступ до шифрувальних матеріалів, службових документів, карт, технічної документації та іншого обладнання. Ці матеріали становили значну розвідувальну цінність, оскільки давали союзникам можливість краще вивчити особливості роботи німецьких підводних сил, їхні процедури зв'язку та організацію бойових походів.

З огляду на важливість захопленої інформації американське командування намагалося максимально приховати сам факт захоплення U-505. Вони не афішували проведення такого успішного захоплення субмарини, а самі німецькі моряки утримувались окремо від інших військовополонених, щоб інформація про операцію не поширилася та не дозволила німецькому керівництву зрозуміти, що союзники отримали доступ до секретного обладнання субмарини.

Після захоплення U-505 відбуксирували на Бермуди, де підводний човен ретельно досліджували фахівці ВМС США. До травня 1945 року його використовували для секретних випробувань, вивчення конструкції та навчання американських військовослужбовців. А після завершення війни субмарину вирішили не утилізувати. 9 березня 1954 року U-505 передали Чиказькому музею науки і промисловості, де він став одним із головних історичних експонатів.