Викрадення літака "Ландсхут"

Викрадення літака "Ландсхут" - стало одним із найвідоміших випадків захоплення пасажирського авіалайнера терористами в історії Західної Німеччини.

13 жовтня 1977 року пасажирський Boeing 737-230QC "Landshut" (названий на честь баварського міста Ландсхут) німецької авіакомпанії Lufthansa, виконав рейс із Франкфурта-на-Майні до Пальми-де-Майорки. Після прибуття на острів літак мав виконати зворотний рейс #LH181. Об 11:00 за місцевим часом лайнер із 86 пасажирами та п’ятьма членами екіпажу піднявся в повітря й узяв курс на Німеччину. Політ проходив на висоті близько 10 400 метрів, і спочатку ніщо не віщувало небезпеки. Однак приблизно через 40 хвилин після вильоту, коли літак перебував поблизу Марселя, озброєний чоловік увірвався до кабіни пілотів і повідомив екіпажу, що авіалайнер захоплено терористами.

Загалом викрадачів було четверо, двоє чоловіків і дві жінки. Вони використовували псевдоніми, пов’язані з палестинським та німецьким терористичним підпіллям. Лідер групи називав себе "Командиром мучеників Махмудом". Цей псевдонімом асоціювався з Вільфрідом Бьозе, одним із терористів, убитих роком раніше під час операції зі звільнення заручників в Ентеббе. Насправді під цим ім’ям діяв 23-річний палестинець Зохайр Юсиф Акаш, який представником Народного фронту визволення Палестини. Інші троє викрадачів використовували псевдоніми Сорайя Ансарі, Різа Аббасі та Шаназ Голун. За ними стояли 22-річна палестинка Сухайла Саєх, 23-річний ліванець Вабіль Харб та 22-річна ліванка Хінд Аламех. Усі вони були пов’язані з Народного фронту визволення Палестини. На борту викрадачі мали два пістолети, чотири ручні гранати та вибухівку із зарядом вибухової речовини масою близько 500 грамів.

Головною вимогою викрадачів було звільнення 11 ув’язнених членів RAF (Rote Armee Fraktion), серед яких були керівники першого покоління організації Андреас Баадер і Гудрун Енслін. Також терористи висунули низку фінансових та політичних вимог, зокрема наполягали на звільненні ще двох палестинських ув’язнених, які перебували під вартою в Туреччині.

Після захоплення літака терористи змусили екіпаж змінити маршрут і спрямували 'Landshut" до Рима. Після посадки в Італії літак вирушив до Ларнаки на Кіпрі, звідти до Бахрейну, а потім до Дубая. У Дубаї лайнер залишався понад дві доби. Викрадачі вимагали пального та дозволу на подальше продовження польоту, тоді як німецька влада намагалася знайти можливість звільнити заручників. Але спроба провести операцію безпосередньо в Дубаї зрештою не відбулася.

Після цього літак вирушив до Адена, столиці Південного Ємену. Місцева влада заблокувала злітно-посадкову смугу, змусивши літак приземлитися на іншій ділянці аеродрому. В Адені командир екіпажу Юрген Шуман залишив літак, щоб перевірити його технічний стан, а також намагався встановити контакт із місцевими військовими. Але після повернення на борт викрадачі звинуватили його у зволіканні і 16 жовтня Шумана застрелили.

Після загибелі командира керування літаком узяв на себе другий пілот Юрген Вітор. Під погрозами викрадачів він продовжив політ і був змушений спрямувати літак до Могадішо, столиці Сомалі.

У ніч на 17 жовтня літак приземлився в аеропорту Могадішо. На той момент уряд ФРН на чолі з канцлером Гельмутом Шмідтом вів переговори з викрадачами, намагаючись виграти час для підготовки операції зі звільнення заручників. Для проведення операції до Сомалі були направлені бійці німецького спеціального підрозділу GSG 9 (Grenzschutzgruppe 9). На той момент підрозділ існував лише близько чотирьох років, а майбутня операція мала стати одним із найсерйозніших випробувань у його історії. Після узгодження плану з урядом Сомалі в ніч проти 18 жовтня німецькі спецпризначенці розпочали штурм літака. А сама операція отримала назву "Feuerzaube".

Штурм тривав лише кілька хвилин і завершився успішним звільненням усіх заручників. Троє з чотирьох викрадачів загинули під час операції, а четверта учасниця групи була поранена та затримана. Серед німецьких спецпризначенців один боєць GSG 9, а також одна бортпровідниця отримали поранення.