Т-4

Т-4 - радянська протитанкова міна.

ТТХ Т-4

Довжина: 215 мм

Висота: 100 мм

Маса: 4.2 кг

Маса вибухової речовини: 2.6 кг

Зусилля спрацювання: 100-260 кг

Історія та конструкція

Протитанкова міна під позначенням Т-4 була розроблена у 1932 році конструктором М. Симоновим. Вона створювалася для потреб Червоної армії і після проведення випробувань того ж року була офіційно прийнята на озброєння. Водночас, з огляду на обмежений рівень розвитку доктрини застосування бронетехніки та протидії їй, а також певні виробничі труднощі того часу, виготовлення обмежилося невеликою партією. Ці зразки використовувалися переважно для відпрацювання методів протитанкового мінування та удосконалення конструктивних рішень.

За своїми характеристиками Т-4 вважалася доволі вдалою і технологічною для свого періоду. Вона мала корпус квадратної форми, виготовлений із поєднання металу та деревини. У верхній частині розміщувався датчик цілі у вигляді дерев’яної плити, закріпленої на натискному механізмі. Усередині корпусу знаходилася металева ємність для детонатора, а основний об’єм заповнювався вибуховою речовиною. Загальна маса вибухової речовини становила близько 2,6 кг, а повна маса міни приблизно 4,2 кг.

Принцип дії міни був відносно простим. Спрацювання відбувалося під час наїзду транспортного засобу на верхню натискну поверхню, що призводило до активації підривного механізму. Конструкція не передбачала елементів самоліквідації або засобін ускладнення знешкодження. Але дана міна мала один головний недолік, чутливість до потрапляння ґрунту чи піску всередину механізму (під натискну кришку), що могло впливати на стабільність спрацювання.