СМЗ "Редут"

СМЗ "Редут" - експериментальна захищена машина радянського виробництва.

Історія та конструкція

У період Холодної війни військові багатьох держав активно шукали способи підвищення живучості командних пунктів в умовах стрімкого розвитку високоточної зброї. Одним із найбільш незвичайних проєктів у цій сфері стала радянська спеціальна машина СМЗ "Редут" (Специальная защищённая машина "Редут"). Роботи над нею розпочалися наприкінці 1950-х років, а головною метою було створення мобільного фортифікаційного об'єкта, здатного поєднати захищеність стаціонарного бункера з мобільністю колісної техніки.

Основою для нової машини стало восьмиколісне шасі МАЗ-543В виробництва Мінського автомобільного заводу. Саме це сімейство важких автомобілів широко використовувалося як платформа для різноманітних ракетних комплексів та спеціальної військової техніки. На відміну від стандартного МАЗ-543 із двома кабінами, СМЗ "Редут" отримав лише одну ліву кабіну, тоді як більшу частину шасі займав просторий захищений модуль, призначений для розміщення польового командного пункту. Сама силова установка включала в себе 12-циліндровий дизельний двигун Д12А-525А потужністю 525 кінських сил. При загальній масі машини близько 39 тонн вона могла розвивати максимальну швидкість руху до 60 км/год. А також вона могла долати підйоми до 30 градусів і броди глибиною понад один метр без спеціальної підготовки.

Точний склад матеріалів захисного корпусу досі залишається маловідомим. Відомо лише, що дослідний зразок виготовлявся з дюралюмінієвих сплавів. Звісно, прямого влучання великокаліберного боєприпасу така конструкція не витримала б, однак забезпечувала ефективний захист від стрілецької зброї, уламків снарядів та інших поширених загроз на полі бою. Основний акцент розробники робили на прихованому розміщенні та маскуванні машини.

Зовні СМЗ "Редут" нагадувала пересувний бункер. Машина оснащувалася спеціальним ґрунтоскидачем на даху та системою гідравлічних домкратів. Завдяки цьому вона могла самостійно заглиблюватися в заздалегідь підготовлений котлован і засипатися шаром ґрунту, залишаючи на поверхні лише необхідні елементи вентиляції та зв'язку. У разі потреби машина так само швидко могла вибратися з укриття та залишити позицію. Весь процес займав менш ніж 30 хвилин.

Усередині захищеного модуля були обладнані робочі місця для офіцерів штабу. Корисна площа внутрішнього відсіку становила близько 26 квадратних метрів, що дозволяло розмістити до десяти осіб. Машина оснащувалася системами опалення, вентиляції, електроживлення та життєзабезпечення, завдяки чому особовий склад міг автономно працювати всередині укриття до десяти діб. А додатково для організації управління військами встановлювалися радіостанції Р-130, Р-123 та Р-111.

Але попри оригінальність конструкції та високий рівень технічних рішень, СМЗ "Редут" так і залишилася на стадії дослідного зразка. Проєкт не отримав подальшого розвитку та не був запущений у серійне виробництво.