Об’єкт 19

Об’єкт 19 - радянська дослідна колісно-гусенична бойова машина піхоти.

ТТХ Об’єкта 19

Довжина: 6.8 м

Ширина: 2.8 м

Висота: 2.1 м

Маса: 13.1 т

Потужність двигуна: 300 к.с.

Максимальна швидкість руху на шосе: 80 км/год

Максимальна швидкість руху на воді: 10 км/год

Екіпаж: 2 + 8 осіб

Озброєння: одна 73-мм гладкоствольна гармата 2А28 "Гром", один  7,62-мм кулемета ПКТ та ПТУР 9М14М "Малютка"

Історія та конструкція

У першій половині 1960-х років для потреб Радянського війська в конструкторському бюро Алтайського тракторного заводу (АТЗ) за участю фахівців Військової академії бронетанкових військ (ВА БТВ) було розроблено дослідну бойову машину піхоти, яка отримала маркування Об’єкт 19. Данний проект створювався в рамках масштабної програми пошуку нової бойової машини для мотострілецьких підрозділів радянської армії. Перший зразок був готовий у 1965 році. Однак через низку конструктивних особливостей і складність реалізованих технічних рішень машина не пройшла полігонні випробування. Її серійне виробництво так і не було налагоджене та за весь час був виготовлений тільки 1 екземпляр.

Головною особливістю Об’єкта 19 стала його ходова частина. В основі конструкції лежало колісне шасі з формулою 4×4, а між передньою та задньою осями з обох боків корпусу встановлювалися додаткові гусеничні рушії. У звичайних умовах машина пересувалася на колесах, що забезпечувало високу швидкість і економічність під час руху дорогами. А у разі необхідності подолання складної місцевості гусениці опускалися на ґрунт, збільшуючи площу контакту з поверхнею та покращуючи прохідність машини. Однією з переваг такої конструкції була можливість зміни режиму руху без виходу екіпажу назовні. А сам перехід із колісного на колісно-гусеничний режим займав всього 15–20 секунд.

Силова установка Об’єкта 19 складалася з дизельного двигуна потужністю близько 300 к.с. При бойовій масі машини близько 13.1 т це забезпечувало питому потужність на рівні приблизно 22,9 к.с. на тонну. На шосе машина могла розвивати максимальну швидкість до 80 км/год, а запас ходу становив близько 500 км. Але за допомогою водометних рушіїв вона також могла долати водні перешкоди.

Екіпаж машини складався з двох військовослужбовців, а десантне відділення було розраховане на перевезення восьми піхотинців. Для посадки та висадки десанту в кормовій частині корпусу передбачалися відповідні люки та двері. А на верхній частині корпусу була встановлена поворотна башта в якій в свою чергу було закріплено 73-мм гладкоствольна гармата 2А28 "Гром". Також додатково Об’єкт 19 комплектувався 7,62-мм кулеметом ПКТ та протитанковим ракетним комплексом 9М14 "Малютка".