БМ-24

БМ-24 - реактивна система залпового вогню радянського виробництва.

ТТХ БМ-24

Довжина: 6.9 м

Ширина: 2.3 м

Висота: 2.8 м

Маса: 8.9 т

Кількість напрямних: 12

Калібр: 240 мм

Максимальна дальність стрільби: 17 км

Максимальна швидкість руху: 60 км/год

Історія та конструкція

Реактивна система залпового вогню БМ-24 була розроблена наприкінці 1940-х років радянськими конструкторами ГСКБ Міністерства оборонної промисловості під керівництвом В. П. Барміна. Її створювали для потреб Радянської армії та призначали для ураження живої сили, вогневих позицій, польових укріплень та інших військових об’єктів противника. А після завершення випробувань у 1951 році БМ-24 була офіційно прийнята на озброєння в радянському союзі. Але згодом їх також почали постачати у низці країн Азії, Близького Сходу та Африки, де окремі її модифікації перебували на озброєнні протягом тривалого часу.

БМ-24 складалася з самої артилерійської частини, змонтованої на автомобільному шасі. Базовим варіантом стала БМ-24 на шасі ЗІС-151, але згодом пускові установки встановлювали також на ЗІЛ-157. У передній частині машини розташовувалася кабіна екіпажу, обладнана захисними екранами для прикриття лобового скла під час бойової роботи. А у задній частині знаходились 12 напрямних для реактивних снарядів.

На відміну від реактивних систем попереднього покоління, зокрема знаменитих "Катюш", БМ-24 використовувала значно важчі реактивні снаряди калібру 240 мм. Збільшений калібр дозволив підвищити масу бойової частини та забезпечити значну потужність ураження цілей. Водночас великі габарити боєприпасів обмежували кількість напрямних на пусковій установці.

Перед відкриттям вогню машина займала підготовлену позицію та встановлювалася на спеціальні опори, які забезпечували необхідну стійкість під час залпу. Наведення пускової установки здійснювалося за допомогою штатних механізмів, після чого екіпаж міг виконати залп із доступних напрямних. А для базових боєприпасів дальність стрільби становила приблизно 17 км.