Битва за Ель-Кут

Битва за Ель-Кут - збройне протистояння, що тривало 5–7 квітня 2004 року в однойменному місті, адміністративному центрі іракської провінції Васит.

Передумови

Передумови битви за Ель-Кут сформувалися наприкінці березня - на початку квітня 2004 року, коли в Іраку загострилося протистояння між міжнародними коаліційними силами та прихильниками шиїтського релігійного й політичного лідера Муктади ас-Садра. Одним із поштовхів до ескалації стало закриття тимчасовою адміністрацією газети Al-Hawza, пов’язаної з ас-Садром. А невдовзі затримання одного з його помічників спричинило хвилю невдоволення та масові протести, які в низці міст переросли у збройні протистояння.

Заворушення охопили, зокрема, Ен-Наджаф, Куфу, Садр-Сіті та Ель-Кут. Озброєні прихильники ас-Садра атакували державні установи й поліцейські об’єкти, вступаючи в зіткнення з місцевими силовими структурами та військовими коаліції. У цих умовах ситуація в центральних і південних районах Іраку швидко погіршувалася, створюючи загрозу для підрозділів, які відповідали за охорону важливих об’єктів та підтримання безпеки.

Проте у провінції Васит, адміністративним центром якої є Ель-Кут, виконувала завдання українська 6-та окрема механізована бригада. Вона діяла в межах міжнародної операції в Іраку та забезпечувала охорону стратегічно важливих об’єктів і маршрутів. Серед них були переправа через річку Тигр, будівля тимчасової цивільної адміністрації та місцевий телерадіоцентр. Ці об’єкти мали важливе значення для пересування сил, забезпечення зв’язку й роботи місцевих органів управління. Але на початку квітня до Ель-Кута почали прибувати озброєні прихильники Муктади ас-Садра. Загострення обстановки поступово переросло у відкриті бойові дії, до яких опинився залучений і український миротворчий контингент.

Українські миротворці заїжджають на базу Delta поблизу міста Ель-Кут у провінції Васіт

Хід бойових дій

Самі збройні зіткнення в Ель-Куті розгорнулися 5 квітня 2004 року, а наступного дня переросли в інтенсивні бої. Уранці 6 квітня, о 6:50, патрульна група 61-го батальйону повідомила про появу на міських вулицях групи озброєних людей. А вже близько полудня патрулі українського контингенту потрапили під обстріл.

Українська бронетехніка в Іраку

Під час одного з нападів постріл із ручного протитанкового гранатомета РПГ-7 влучив у борт українського бронетранспортера. Унаслідок цього смертельне поранення дістав кулеметник, рядовий Руслан Андрощук. Українські військовослужбовці відкрили вогонь у відповідь, і протистояння переросло в запеклі вуличні бої.

Загиблий в Іраку український миротворець Руслан Андрощук

Одним із ключових напрямків оборони стала переправа через Тигр, яка мала важливе значення для пересування військових підрозділів і постачання. Українські миротворці також утримували позиції біля будівлі тимчасової цивільної адміністрації та інших об’єктів, доручених їм під охорону. Самі бойовики застосовували стрілецьку зброю, гранатомети та міномети, обстрілюючи позиції українських військових і прилеглі будівлі. Попри інтенсивність атак, українські підрозділи відповідали вогнем і продовжували виконувати поставлені завдання.

Українські миротворці ведуть бій на вулиці міста Ель-Кут, квітень 2004

Особливо напруженою була ситуація навколо комплексу тимчасової цивільної адміністрації. У ніч із 6 на 7 квітня обстріли не зупинялись, а противник інтенсивно застосовував міномети. Українські військовослужбовці встановили ймовірні вогневі позиції бойовиків та завдали удару у відповідь із автоматичних гранатометів АГС-17. За повідомленнями української сторони, після цього мінометний обстріл припинився. Постійні атаки ускладнювали утримання позицій і створювали загрозу для військових та цивільного персоналу. Але Українські підрозділи продовжували чинити опір, однак загальна ситуація в місті залишалася складною.

Український миротворець веде вогонь

Бойові дії тривали ще кілька днів і супроводжувалися втратами. Український контингент втратив рядового Руслана Андрощука, ще кілька військовослужбовців дістали поранення. А водночас, за даними з відкритих джерел, втрати противника, саме бойовиків "Армії Магді" становили близько 200 осіб.

Українські миротворці під час бойових дій в Ель-Куті

Підсумки

Уранці 7 квітня 2004 року українське командування організувало евакуацію представників тимчасової цивільної адміністрації провінції Васит до базового табору 6-ї окремої механізованої бригади. Операція відбувалася за підтримки основних сил українського контингенту та бойових вертольотів коаліційних сил. Після евакуації цивільного персоналу українські підрозділи залишили позиції в Ель-Куті.

Рішення про відхід було зумовлене подальшими атаками, погіршенням оперативної обстановки та необхідністю зберегти життя військовослужбовців і цивільних працівників.

Додатковий матеріал взятий з джерела -