АТ-44

АТ-44 - радянський експериментальний автомат.

ТТХ АТ-44

Довжина: 1080 мм

Довжина ствола: 485 мм

Ширина: 78 мм

Висота: 175 мм

Маса 4,77 кг (без набоїв)

Калібр: 7,62 × 39 мм

Прицільна дальність: 1500 м

Темп стрільби: 690 пострілів за хвилину

Історія та конструкція

Бойовий досвід 1941–1943 років продемонстрував нагальну потребу в універсальній автоматичній зброї, здатній забезпечити ефективне ураження цілей на середніх дистанціях. Існуючі гвинтівки забезпечували прийнятну дальність і точність, однак поступалися за щільністю вогню, тоді як пістолети-кулемети були ефективними на близьких дистанціях, але мали обмежену дальність стрільби. У зв’язку з цим радянське керівництво ініціювало роботи зі створення нового типу індивідуальної зброї під проміжний патрон.

У 1944 році конструктор Федір Токарєв представив власний варіант автомата під позначенням АТ-44. Проєкт став частиною масштабної програми зі створення нової піхотної зброї, яка реалізовувалася в СРСР наприкінці Другої світової війни. Однак під час полігонних випробувань АТ-44 не зміг продемонструвати достатнього рівня надійності та технологічності, поступившись іншим конкурсним зразкам.

Однією з ключових причин невдачі стала спроба використати конструктивну базу раніше створеної гвинтівки СВТ-40. Оскільки гвинтівка мала низку експлуатаційних недоліків, зокрема чутливість до забруднення та складність обслуговування, відмова від радикальної переробки основних вузлів призвела до того, що АТ-44 успадкував частину цих проблем. Такий підхід ускладнював адаптацію зброї до нових вимог і суттєво знижував її конкурентоспроможність.

За компонуванням АТ-44 зберіг класичну гвинтівочну схему з дерев’яним прикладом і цівкою. Автоматика працювала за принципом відведення порохових газів із каналу ствола, а замикання здійснювалося поворотом затвора. Ударно-спусковий механізм був конструктивно близьким до механізму СВТ-40 і передбачав можливість ведення як одиночного, так і автоматичного вогню. Сам запобіжник, був виконаний у вигляді поворотного важеля Г-подібної форми, розташовувався в основі спускової скоби. А до нижньої частини корпусу ударно-спускового механізму було приварене металеве пістолетне руків’я.

Загальна довжина автомата становила 1080 мм, маса приблизно 4,77 кг. Довжина ствола була 485 мм і зовні він був закритий сталевим кожухом із рядом вентиляційних отворів з кожного боку, що сприяло охолодженню під час тривалої стрільби. Додатково зброя комплектувалась складними сошками, закріпленими на спеціальному кронштейні, що підвищувало стабільність під час ведення автоматичного вогню з упору. Живлення набоями здійснювалося з коробчастого магазина ємністю 30 набоїв. Фіксація магазина відбувалася за допомогою передньої направляючої планки та пружинної клямки позаду. А прицільні пристосування були запозичені з гвинтівки СВТ-40, що знову ж таки підкреслює спадковість конструкції.