Barnitzke

Barnitzke - експериментальний німецький кулемет.

Історія та конструкція

Німецький ручний кулемет під назвою Barnitzke являється маловідомим експериментальним зразком стрілецької зброї, розробленим наприкінці Другої світової війни. Його автором був німецький конструктор Карл Барніцке (Karl Barnitzke), який працював на підприємстві Gustloff-Werke.

Головною особливістю цього кулемета стала його нетипова система автоматики. На відміну від відомого MG 42, що використовував короткий хід ствола та роликове замикання, у цьому кулеметі застосували схему із затриманим вільним затвором. Для уповільнення руху затворної групи використовувалися два маховики, з'єднані з нею за допомогою механізму з рейкою та шестернями. Під час пострілу рух затворної групи приводив маховики в обертання, завдяки чому відкриття затвора відбувалося із певною затримкою.

Таке технічне рішення було доволі незвичним для кулеметів того часу. Конструктор прагнув забезпечити необхідну затримку відкриття затвора без застосування складного механізму жорсткого замикання ствола. Водночас оригінальна схема автоматики робила конструкцію зброї складнішою та вимагала ретельного виготовлення її окремих механізмів.

Для стрільби Barnitzke використовував стандартний німецький набій 7,92×57 мм. Подача боєприпасів здійснювалася за допомогою металевої кулеметної стрічки. Додатково для ведення вогню з упору кулемет комплектувався складними сошками, а для зручнішого транспортування передбачалося руків'я для перенесення. Однак через складну конструкцію та високу вартість виробництва кулемет не вийшов за межі експериментального зразка й так і не був запущений у серійне виробництво. Також ще одним фактором зіграло те що наприкінці Другої світової війни німецька промисловість була зосереджена на випуску вже освоєних зразків озброєння, а не нових.