СПС

СПС - радянський експериментальний пістолет.

ТТХ СПС

Довжина: 155 мм

Довжина ствола: 90 мм

Калібр: 7,65 × 17 мм

Ємність магазину: 8 набоїв

Історія та конструкція

У 1947 році відомим радянським конструктором С. Симонов у межах конкурсу на створення нового зразка короткоствольної зброї було розроблено експериментальний самозарядний пістолет, що отримав позначення СПС (Самозарядный пистолет Симонова). Цей проєкт передбачав створення компактної зброї, призначеної для озброєння старшого командного складу Радянської армії.

Автоматика пістолета була побудована за принципом вільного затвора, а поворотна пружина розташовувалася навколо ствола. Загальна довжина зброї становила близько 155 мм, при довжині ствола 90 мм. Ударно-спусковий механізм був ударникового типу, одинарної дії, без відкритого курка. Додактово в констуркції передбачено класичний прапорцевий запобіжник.

Для стрільби використовувалися набої калібру 7,65×17 мм, які подавалися зі змінного магазину ємністю 8 набоїв. Кнопка фіксації магазина розташовувалася в нижній частині рукоятки, подібно до рішень, застосованих у Пістолеті Макарова. А прицільні пристрої були нерегульованими та складалися з мушки і цілика.

Незважаючи на свою перспективу, під час випробувань пістотет показав себе як один з найгірших зразків, представлених на конкурсі. Незадовільна кучність і точність, а також затримки при стрільбі та складність конструкції сприяли неконкурентоспроможності зразка Симонова порівняно з іншими зразками. У підсумку він програв конкурс і згодом на озброєння був прийнятий пістолет Макарова.