РПН

РПН - експериментальний ручний кулемет радянського виробництва.

Історія та конструкція

У другій половині 1970-х років радянський конструктор Геннадій Ніконов розробив експериментальний ручний кулемет під позначенням РПН. Цей проєкт створювався з власної ініціативи конструктора, поза межами офіційних конкурсів і технічних завдань.

Головною особливістю РПН стала концепція надвисокого темпу стрільби, який значно перевищував показники стандартних кулеметів того часу. Такий результат було досягнуто завдяки оригінальній схемі автоматики зі зміщеним імпульсом віддачі, а також використанню одразу двох рухомих стволів. Перед пострілом один зі стволів перебував у крайньому задньому положенні з досланим патроном, тоді як другий був висунутий уперед на всю довжину. Завдяки такому технічному рішенню кулемет міг вести вогонь короткими чергами з надвисоким темпом, що суттєво підвищувало ймовірність ураження цілі ще до того, як стрілець повною мірою відчував віддачу. Це відповідало концепції підвищення ефективності першого контакту з противником.

Для стрільби використовувалися стандартні набої калібру 5,45×39 мм, подача яких здійснювалася зі звичайних магазинів на 30 патронів. Кулемет також оснащувався механічними прицільними пристосуваннями та складаними сошками. Використання двох стволів із мінімальним ходом, дозволило досягти темпу стрільби понад 3000 пострілів за хвилину, що було надзвичайно високим показником.

Проте, під час полігонних випробувань було виявлено низку суттєвих конструктивних недоліків, пов’язаних зі складністю механізмів і надійністю роботи. У результаті кулемет не був прийнятий на озброєння, серійне виробництво так і не розпочалося, а сам проєкт залишився на рівні експериментальної розробки.