ПДМ

ПДМ - радянський експериментальний пістолет-кулемет.

Історія та конструкція

На початку 1942 року фахівці КБ-2 під керівництвом В. Дегтярьова розробили експериментальний пістолет-кулемет під назвою ПДМ. Ця модель створювалася відповідно до вимог ГАУ РККА як більш компактний зразок, покликаний доповнити вже наявний у військах ППШ-41. За результатами конкурсних випробувань 1942 року ПДМ продемонстрував загалом позитивні характеристики, однак перевагу було віддано розробці Судаєва, у зв’язку з чим проєкт Дегтярьова не отримав подальшого серійного розвитку.

Конструктивно ПДМ вирізнявся відносною простотою та технологічністю. Його довжина становила близько 768 мм, а маса без набоїв приблизно 3,1 кг. Автоматика працювала за принципом вільного затвора, що було типовим рішенням для зброї цього класу. У виробництві широко застосовувалися штамповані деталі зі сталевого листа, що відповідало вимогам воєнного часу щодо здешевлення та спрощення виготовлення. А для зручності використання пістолет-кулемет оснащувався складаним металевим прикладом.

Зброя використовувала набої калібру 7,62×25 мм ТТ. Подача набоїв відбувалаь зі знімних коробчастих магазинів ємністю 30 набоїв. Вогонь можна було вести з відкритого затвора виключно в автоматичному режимі. Прицільні пристосування були відкритого типу та включали мушку і перекидний цілик із фіксованими положеннями дальності, на 150 і 300 метрів. А темп стрільби становив близько 600 пострілів за хвилину, що забезпечувало прийнятний баланс між керованістю та щільністю вогню.