"Мародери Мерілла"

"Мародери Мерілла" - елітний підрозділ спеціального призначення армії США, який брав участь у Бойових діях у джунглях Бірми під час Другої світової війни.

Історія створення

У 1943 році війна в Південно-Східній Азії залишалася одним із найскладніших напрямків для союзників. Японські війська контролювали значну частину Бірми, а складний гірський рельєф, густі тропічні джунглі, численні річки та майже повна відсутність розвиненої транспортної інфраструктури серйозно обмежували можливості регулярних військ.

Американському командуванню був потрібен підрозділ, здатний діяти далеко від основних сил, долати великі відстані пішки, проводити розвідку, здійснювати рейди та завдавати ударів по японських позиціях у тилу. Особливо важливою була здатність такого підрозділу тривалий час діяти автономно, практично без безпосередньої підтримки з боку основних сил.

Саме для цього у 1943 році було сформовано підрозділ 5307th Composite Unit (Provisional). До його складу увійшли військовослужбовці, відібрані з різних частин американської армії. Від кандидатів вимагали високої фізичної витривалості, хорошої підготовки та здатності переносити тривалі марші й життя в надзвичайно складних умовах.

Цікавим моментом є те, що за підрозділом згодом закріпилося неофіційне прізвисько "Мародери Мерілла"(Merrill’s Marauders). Ця назва походило від прізвища командира самого підрозділу — бригадного генерала Френка Меррілла (Frank Merrill). А слово Marauders у цьому військовому контексті означає "рейдери", "ударні групи" або буквально "мародери/грабіжники". Назва була неофіційною, але швидко закріпилася за підрозділом і стала його відомим історичним найменуванням, яким пишались і самі бійців.

За своєю структурою "Мародери Мерілла" складалися з шести бойових команд, кожна з яких налічувала приблизно 400 військовослужбовців. Для розрізнення підрозділів використовували кольорові позначення — червоне, біле, синє, зелене, помаранчеве та хакі, які згодом були відображені на військових патчах.

Участь у боових діях

Перші масштабні бойові операції "Мародери Мерілла"розпочали на початку 1944 року в північній Бірмі. Одним із головних завдань союзників було відновлення сухопутного сполучення між Індією та Китаєм і створення умов для подальшого наступу проти японських військ. Для цього 5307th Composite Unit мав проникати в райони, контрольовані японцями, проводити розвідку, обходити укріплені позиції та завдавати ударів по важливих об'єктах і комунікаціях.

Сама тактика суттєво відрізнялася від дій звичайної піхоти. Замість тривалого перебування на передовій підрозділ здійснював глибокі рейди в тил противника. Американські військовослужбовці могли обходити японські гарнізони, перерізати шляхи постачання, атакувати командні пункти з несподіваних напрямків. Проведення таких операції вимагало високого рівня автономності. Бійці часто перебували далеко від основних баз і повинні були самостійно долати десятки й сотні кілометрів складною місцевістю. При цьому небезпеку становили не лише японські війська, а й сама природа. Висока температура та вологість, тропічні хвороби, гірський рельєф, густі джунглі та постійна нестача повноцінного відпочинку поступово виснажували особовий склад. У багатьох випадках фізичний стан військовослужбовців ставав не менш серйозною проблемою, ніж дії противника.

З відкритих джерел відомо, що одним із найвідоміших епізодів бойового шляху "Мародерів" стали бойові дії в районі М'їткіїни у 1944 році. Це місто мало важливе стратегічне значення для союзників. Особливу роль відігравав розташований поблизу аеродром М'їткіїни, який дозволяв забезпечувати наступальні операції та повітряне сполучення в північній Бірмі. Американські бійці здійснили складний марш через джунглі та взяли участь у захопленні важливих позицій навколо міста й аеродрому. Їхнє просування стало значним успіхом, однак подальші бої перетворилися на надзвичайно виснажливе випробування. До цього моменту підрозділ уже кілька місяців перебував у постійних маршах і боях. Особовий склад страждав від виснаження, поранень та тропічних захворювань. У результаті бойова ефективність формування стрімко знижувалася. Проте бої за М'їткіїну тривали протягом кількох місяців та 3 серпня 1944 року місто остаточно перейшло під контроль союзників.

Розформування

Незважаючи на бойовий успіх ця компанія для "Мародерів" стала надзвичайно дорогою. За час бойових дій значна частина початкового складу була вбита, отримала поранення або вибула через хвороби. Під час останнього етапу кампанії підрозділ втратив 272 військовослужбовців убитими, 955 пораненими та 980 евакуйованими через хвороби й фізичне виснаження. Частина військовослужбовців згодом померла від наслідків тропічних захворювань, зокрема малярії, амебної дизентерії та висипного тифу.

Ці втрати показали одну з головних проблем війни в джунглях: навіть підрозділ із добре підготовленими та фізично витривалими солдатами міг втрачати боєздатність не лише через бойові дії з противником, а й через клімат, хвороби та виснаження. Серед тих, хто постраждав від важких умов кампанії, був і сам командир, генерал Френк Меррілл. Він переніс серцевий напад і згодом захворів на малярію. А через деякий час командування підрозділом перейшло до його заступника — полковника Чарльза Н. Хантера.

Хантер пізніше різко критикував організацію медичної евакуації під час кампанії. Ці питання стали предметом подальшого розгляду американського військового керівництва та сприяли дискусії щодо медичного забезпечення військ, які діяли у віддалених районах. До завершення кампанії початковий склад 5307th Composite Unit був фактично виснажений і не являв собою ту боєздатну силу, якою був на початку. А вже наприкінці 1944 року вищим військовим керівництвом США було прийнято рішення розформувати підрозділ 5307th Composite Unit (Provisional).

Підрозділ проіснував відносно недовго, проте його бойовий шлях залишив помітний слід в історії американських збройних сил. А бойовий досвід "Мародерів" продемонстрував можливості невеликих високомобільних формувань, діяти далеко від основних сил, здійснювати тривалі рейди, проводити розвідку та атакувати противника з тилу.

Додатковий матеріал взятий з джерела - https://24tv.ua/ та https://www.army.mil/